Як в Одесі обирали Боделана

 

---

Одесит – це не мешканець міста, це не національність. Одесит – це професія. Так самі про себе жартують кажуть жителі всесвітньої столиці гумору, великого чорноморського порту, представники міста сотень націй. Засноване трохи більше двохсот років тому французьким дюком Ришельє, над яким одесити сміються, дивлячись на нього з люка, це місто стало відомим в усьому світі.

Сімон Сімаров – одесит, 89 років
Да, в Одессе хохмачи. Всю жизнь. Так как говорят в Одессе, не говорят ни в одном другом городе. Ну, например. Коммунальная квартира, две соседки.
- Марья Абрамовна, вы с улицы – как там?
- На улице грасс, как после дождя. НО сам лично дождь не идет. Так говорят только в Одессе.

Знамениті вулиці Дерибасівська, Рішельєвська бачили і сміх, і горе. Веселі одеські райони переживали війни, голод, розгул бандитизму. І тільки гумор та сильний характер дозволяли їм пережити скрутні часи. Останній раз скрутні часи "перлина біля моря" переживала в останні 8 років.

У період існування в Україні кримінального режиму. Тоді Одеса, яка пережила лихоліття і бандитів у шкірянках і з наганами початку минулого віку, ледь не стала жертвою бандитів від іншої влади - влади кінця 20 століття..

Обирати по-одеськи

Одеса стала першим містом в Україні, де після зміни державної влади була змінена влада міська. Колишній мер Едуард Гурвіц подав позов до суду на свого наступника Руслана Боделана. Позивач вважав, що його наступник нечесно зайняв його колишній кабінет у цій будівлі на Приморському бульварі. 4 квітня Гурвіц виграв суд, який поновив його на посаді міського голови.

Цей позов - перша ластівка для всіх, хто за часів Кучми зайняв виборні посади сумнівним засобом. Поки тривав суд, прихильники кожного з політиків влаштували кілька пікетів і кілька бійок. Одеса, як і колись опинилася на протистоянні.

Сторони йдуть одна на одну, як колись бунтарі та солдати потьомкінськими сходами. Добре, що поки не пролилася кров, яка супроводжувала аналогічне протистояння 8 років тому.

Усе почалося у 1997 році. Тоді у місті за владу конкурували дві потужні політичні групи. На чолі першої стояв мер Одеси, нині народний депутат, Едуард Гурвіц. На чолі іншої – голова обласної адміністрації, нині мер Одеси Руслан Боделан. Сьогодні саме вони знову судяться. 8 років тому їхня суперечка дійшла до відкритого конфлікту і потягнула за собою людські жертви.

Едуард Гурвіц, мер Одеси у 1994-98 рр
В Одессе был создан конгломерат областной власти, а ей руководил Руслан Боделан, правоохранительных органов, бандитов, которые действовали вместе и неугодных им они сметали со своего пути. Они шли на все.

Руслан Боделан, мер Одеси у 2002-2005рр
Сама обстановка, которая в то время царила в городе, где действовали десятки криминогенных структур она способствовала любому преступлению. И мириться с этим я не мог. И не видел других сил и возможностей как сменить власть в городе.

Таку кількість розстріляних і зниклих без вісти Одеса не бачила від німецької окупації та більшовицького перевороту 1917 року.

Перше гучне вбивство. На виході з бані розстрілюють головного одеського кримінального авторитета "Карабаса". "Карабас" контролював злочинний світ Одеси, мав тісні стосунки з деякими московськими бандами та контролював вже й нафтовий бізнес.

За 9 днів – ще один випадок. У барі "Суворівський" в центрі міста відбувається кривава бійка. Тоді ж на вулиці розстрілюють престижну за тими часами "Тойоту". Почався перерозподіл Одеси між кримінальними групами. Події співпадають з політичною подією - виборами мера Одеси у 98 році.

У спільному списку жертв опиняються журналісти, посадовці, підприємці та кримінальні авторитети. На вулиці міста повернувся дух старої кримінальної Одеси. Тільки без веселої безшабашності дотепних крадіїв. А з присмаком злоби та ненависті.

Справжньої старої Одеси вже немає. Про це кажуть літні, колоритні персонажі, які пам'ятають хіба не відомого кримінального авторитета Мішку Япончика. Одеса стає іншою. Місце гумору часто займає апатія, зневіра у майбутньому, небажання чинити спротив несправедливості.

Раніше одесит не дозволяв нікому робити з себе дурня. Відбувалося рівно навпаки. Тепер протягом тривалого часу одеситів просто дурили. Дурили політики, дурила влада, хоча сучасні одесити чинили спротив до останнього.

Справжня стара Одеса живе переважно тепер в Ізраїлі, в США – особливо у Нью-Йорку на Брайтон-Біч. Тут, на березі Атлантичного океану не розуміють як їхні співвітчизники могли мовчки терпіти знущання над собою. Бо Брайтон – район з характером. Без нагляду речі тут лишати не варто.

Брайтон біч. Тепер стара Одеса живе тут. Одесити ностальгують за містом, де не змогли жити. Тут все нагадує Одесу – від вивісок на магазинах та стовпах до характерного південно-українського акценту.

Зустріч в магазині продуктів
"Да, мой дорогой, да мой генерал! Вау, что это будет? Не меня надо показывать, а его!"

Сімон Сімаров - одесит, 89 років
Здесь так и называется – малая Одеса. Хохмят по-одесски. Сидять, например, две женщины пожилые. Очень жаркий день. И одна жалуется: "Такая жара, винести невозможно." Вторая: "Правильно – заходиш в душ и виходишь совершенно мокрая"

Сімон Сімаров Або Сіма – як його називають на Брайтоні. Відомий одеський актор. 11 років тому залишив рідне місто, в якому народився 5 березня 1916 року. Приїхав до Америки через злидні, які йому доводилося терпіти в Одесі.

Сімон Сімаров
"Пенсионеры живут в Одессе плохо. Как и во многих городах очень плохо. Но есть одно преимущество здесь в Америке – тут к старикам очень хорошо относятся"

Зв'язки з Одесою Сімон Сімаров намагається підтримувати. Стежив за всім, що відбувалося в Україні під час виборів президента. Бо попри еміграцію, він любить понад усе двох жінок – дружину, з якою живе 70 років і Одесу, яку побило в останні роки.

Сімон Сімаров
Говорит один одессит другому.
- Вчера меня меня хотели вдарить по морде.
- Почему вы думаете, что вам хотели?
- Потому что вдарили! А если бы не хотели не вдарили бы.

Старому одеситу сумно бачити, що Одеса змінилася. І відчувати це з-за океану.

Щоб зрозуміти одеські події, треба заглянути на кілька років назад. Новітню політичну історію Одеси можна розділити на три частини.

Ранок 11 серпня 97 року стає чорним для Бориса Дерев'янка. Відомий одеський журналіст і редактор газети " Вечірня Одеса" вбитий на людній вулиці чотирма пострілами з пістолету. Тип зброї співпадає з тим, яким оснащені спецпідрозділи. Вбивство стає резонансним, міліція намагається знайти злодіїв, мешканці здогадуються про замовників. Але практично усі кажуть, що це – політична розправа.

Невдовзі передвиборчі убивства посипалися один за одним.

15 лютого 1998 року. Два поранення отримав голова Одеської міської виборчої комісії Леонід Капелюшний.

27 лютого 1998року зникає, керівник управління правового контролю Одеського міськвиконкому Ігор Свобода.

22 березня 1998 року. Вранці біля дому викрадено Сергія Варламова, начальника управління правового контролю Одеського горисполкома. На асфальті біля його будинку залишились каплі крові. Неподалік оперативники знаходять червону калюжу. Вона – на тому місці, де за всіма ознаками стояв автомобіль викрадачів.

Всі злочини з'єднує тільки одне - вибори. Кожен з постраждалих на той момент був чиїмось опонентом. Борис Дерев'янко критикував мера Одеси Гурвіца, Ігор Свобода жорстко висловлювався на адресу керівника обладміністрації Боделана.

Напередодні виборів Одеса остаточно розділяється: одні "за Гурвіца" і "за Боделана". Байдужих мало. Політично активних теж.

Останньою краплею свавілля стає день 22 березня 1998 року. Безлад досягає апогею. Тоді разом з Едуардом Гурвіцем ледь не злетіло у повітря ціле Гагарінське плато та його мешканці.

Олександр Казарновський, адвокат
Была задержана группа бандитов из16 человек. У них было изъято16 кг тротила, несколько автоматов Калашникова, пулемет, много стрелкового оружия пистолетов и был имитатор ядерного взрыва. Они должны были запустить, чтобы прикрыть отход группы.

Тоді ж, переважно аполітичні одесити вперше масово збираються на площі. Мер Едуард Гурвіц виходить до них, закритий щитами.

Едуард Гурвіц
Дорогие друзья. Сеть провокаций, устраиваемых областной администрацией, которые хотят уничтожить этот город или сохранить его за собой привела к совершенно нестерпимому положению: Убийство Деревянко и это продолжается.

Протистояння між обласною і міською владою вибухає. Різки звинувачення, які лунають з обох сторін, тільки підтверджують – на місто чекає небезпека. На два табори розділяються не тільки одесити, а й силові структури. Одні за Гурвіца – інші за Боделана..

Едуард Гурвіц
В Одессе продолжает служить народу только СБУ. Областное управление милиции покрыло себя позором и его начальник Григоренко. Областная администрация и милиция спелись с бандитами Они хуже бандитов.

Руслан Боделан
События прошедшей ночи есть ни что иное, как провокация со стороны руководства города, направленное против существующей власти, милиции. Стремление зацепиться у власти.

У тому, що вбивства та викрадення замовні, ніхто не сумнівається. Але тодішній начальник УВД Іван Григоренко заявляє: "замовні вбивства швидко не розкриваються". У ситуацію в Одесі втручається центральна влада.

До Одеси раптово прибуває тодішній міністр Внутрішніх справ Кравченко. Він збирає прес-конференцію і заявляє: правоохоронні органи мають оперативну інформацію про убивство журналіста Бориса Дерев'янка. Є навіть є фоторобот злочинців. Київ демонструє, що тримає розвиток подій під пильним контролем.

Юрій Кравченко, міністр внутрішніх справ у 1995-2001рр
Нами затримана особа, яка обґрунтовано залежить до вбивства пана Дерев'янко На жаль Одеська міліція працювала з великої напругою і ми затримали ще 3 групи кілірів. Вони мали скоїти замах на одного з керівників. Інша група мала намір вбити одного з працівників средств масової інформації. Дійсно є замовник. Замовлення було

Василь Іванов, Прокурор Одеської області у 1996-1998рр
Эта информация подлежит проверке. Больше мы не можем сказать. Перепроверяется ряд должностных лиц.

Невдовзі була затримують групу з 16 осіб. Працівники СБУ передають їх міліціонерам. Засуджують тільки одного.

Олександр Казарновський, адвокат
А остальных отпустили. из уголовного дела исчезли все пояснения бандитов, исчезли сведения об изъятии оружия. Все те лица, которых отпустили, они потом еще совершили массу преступлений, в т.ч несколько убийств и похищений с целью выкупа.

Вибори мера Одеси 98ого року перетворились у страшну бойню. Зниклих, викрадених, вбитих комерсантів і авторитетів – одесити збилися з рахунку. Більшість злочинів не розкрито й досі. В місті панує атмосфера страху.

Люди побоюються ходити вулицями – раптом вибухне коштовна іномарка чи почнеться стрілянина, де цілком можна випадково отримати важке поранення і навіть загинути. Але попри те одесити тоді ідуть голосувати за майбутнього господаря міста.

Частина друга. Вибори 1998-2002

Голосування за мера Одеси відбувається одночасно з виборами до Верховної Ради другого скликання. Але місцеві події перекривають у місті за значимістю загальноукраїнські. До фіналу обидва кандидати підійшли з вантажем компромату, бруду і плямами крові на виборчих бюлетенях.

Едуард Гурвіц
В 98 году были очередные выборы. Я уже 4 года был мэром Одессы и ситуация в Одессе была фантастически сложная. Одесса оказалась полигоном на котором были отработаны дальнейшие схемы, применяемые на всей Украине. Одесса пострадала первой.

Руслан Боделан
Мое решение идти на выборы 1998 года было вызвано прежде всего убийством Бориса Деревянко. Убийство это, я не обвиняю никого, кто там убил, нашли его, осудили, но кто заказчик до сегодняшнего дня не известно.

На виборах Едуард Гурвіц перемагає з відривом у 72 000 голосів. Інша сторона не визнає перемогу.

Руслан Боделан
Политика Гурвица – это политика на разрушение, на дестабилизацию Я знал, что никаких беспорядков в городе нет. И мы знаем всех кто это готовит. Речь идет об элементарной провокации. Абсолютное большинство людей хорошо понимают ситуацию.

У справу втручається суд. Спочатку процес триває в Одесі. Потім тяжба переноситься в Кіровоград. Суди ухвалюють рішення, які протирічать одне одному.

Ситуація в Одесі погіршується. Місто важливе, займає стратегічну з економічної точки зору позицію. Порт, різні продуктопроводи, нафтові термінали. З точки зору корупційного мислення, контролювати це - мати неабиякий зиск. Тоді у перепалку вступає тодішній президент Кучма. Спочатку глави держави нібито не демонструє свого вибору – Гурвіц чи Боделан Своїм наказом Кучма вводить в Одесі пряме президентське правління.

Чинний на той час прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко завозить з Києва віце-прем єра Миколу Білоблоцького. Йому згори наказують на деякий час стати керівником Одеси. А також підготувати наступні вибори. Тимчасова влада затримується більш ніж на 3 роки.

31 березня 2002 року у день чергових виборів парламенту України та місцевої влади одесити відчувають дежа-вю. Знову претендують Гурвіц і Боделан. Знову тяжка виборча кампанія. Але тепер стає зрозуміло на чиєму боці був Кучма, коли вводив пряме президентське правління. Цей час використовувався для того, щоб позбавити Едуарда Гурвіца впливу у місті.

Олександр Казарновський, адвокат
На выборах 2002 года нарушений со стороны команды Боделана было допущено невероятно много. Даже если не затрагивать нарушение агитации, использования служебного положения, превышение избирательного фонда, По самому избиратательному процессу подведения итогов голосования, абсолютно неприкрыто нагло просто сфальсифицированы в полном объеме.

Прикладів фальсифікації було надано більш ніж достатньо. Один з них. Це - копія протоколу виборчої комісії про результати голосування на виборчій
Дільниці. Підписи усіх 17ти членів комісії, це видно навіть неозброєним оком – зроблені однією рукою.

Олександр Казарновський, адвокат
Было выявлено безалаберное отношение к составлению границ избирательных участков. Во вторых составлению списка избирателей. История, тогда она новая, а сейчас уже старая. А вот дома, одни и те же включенные в разные избирательные участки, они были подробна нами тогда изложена и это был один из основных поводов для возбуждения уголовного дела.

Історія 98ого повторюється у 2002ому. Тепер до суду йде Гурвіц. Подає позов з вимогою визнати вибори недійсними. 22 травня 2002ого одесити знову на вулиці з транспарантами, біля будинку Жовтневого районного суду. Однак тепер судовий розгляд триває значно швидше, ніж за 4 роки до того. Ще на початку суду всі розуміють який буде вердикт.

Заседание суда
Суд считает несостоятельными доводы заявителя. Суд считает выборы законными Решение суда окончательно и обжалованию не подлежит.

Едуард Гурвіц
Через 3 дня был объявлен результат, что Боделан победил на выборах с разрывом в 60 000 голосов.

Одеса-2002 стає першим випробувальним майданчиком для тоді ще майбутніх виборів президента. Другим, два роки потому, стало Мукачеве.

Частина третя: На "боделанщині"

2002 рік. Мером Одеси стає Руслан Боделан. Едуард Гурвіц вирішує припинити безглузду боротьбу. Але припиняє її до часу. За цей період у місті панує Боделан. Одеса дійсно особливе місто.

А мер Одеси – тепер людина з особливими повноваженнями. Таких повноважень немає навіть у президента. Руслан Боделан починає особисто, без міської ради контролювати в Одесі все: ресурси, бюджет, землю.

Авторитарний стиль керівництва, підтримка згори від Кучми та більшість депутатів-прихильників у міській раді. Опозиція Боделану не завада.

Руслан Боделан
Хочу еще раз заявить, рассчитывая на слабые нервы, вы просто господа ошибаетесь.

Боделан отримує від міської ради Одеси над повноваження, як для мера міста.

ЦИТАТА:
Мовою оригіналу:
Решение Одесского горсовета № 263 от 26.07.2002

П.3 Поручить Одесскому городскому голове Боделану

3.1 Создать комиссию по согласованию места размещения объектов от имени городского совета

3.2. Давать от имени городского совета разрешения на подготовку материалов согласования мест размещения объектов и согласие на разработку проектов отвода земельных участков

Георгий Селянин, депутат Одесского городского совета
Формируя такую комиссию даже без формального контроля совета, Боделан получил и реально пользовался неограниченными возможностями при распродаже объектов недвижимости.

Городской голова не имеет права самостоятельно вносить поправки в утвержденный сессией городской бюджет. Таких полномочий нет даже у президента. Подобное в кавычках право открывало возможности для многих злоупотреблений.

Зловживання не змушують себе довго чекати. Боделан стає фактично одноосібним розпорядником одеського майна. Князем, якому підвладно усе. В місті з таким економічним потенціалом при підтримці корумпованої влади з Києва – він стає політиком суперважкої категорії за місцевим мірилом. Його звинувачують у зв'язках з кримінальним світом. Боделан це спростовує.

Руслан Боделан
Знакомство с какими то криминогенными структурами просто не возможно. Никогда я не имел никаких знакомств с криминогенными структурами, никогда не решал с ними никаких вопросов.

Утім, є матеріали, які свідчать про зворотне.

Вересень 2002 року

На цій світлині мер Одеси зустрічається на міському іподромі з двома москвичами – Олегом Пилевим та Костянтином Махаліним. Обоє лідерами мєдвєдківського злочинного угрупування у Москві. Угрупування найбільше жорстокого та організованого. Пилев та Махалін мешкають в Одесі. У них тут бізнес.

Годину потому Пилева та Махаліна затримують працівники СБУ. Не схоже, щоб за політичну діяльність.

Питання будівництва в місті, розподілу землі тепер, після зміни влади попри заяви Боделана про політичну розправу, стали об'єктом уваги прокуратури.

Виктор Шахов , прокурор Одесской области
На сьогоднішній день склалася ситуація так що громада міста Одеси як що не зупинити цій наступ захвату земель не бути мати можливості вийти до моря. Люди прямо за це кажуть. Він мешкає у Одесі а вийти до моря не може. Стоїть великий паркан, охорона і кажуть що це приватна власність. Є закон що в 100 метрів від моря не може бути нічого забудовано.

Підозріле будівництво в Одесі ведеться і до сьогодні. Змін у місті не видно, попри зміну влади у державі. Коли журналісти " Закритої зони" знімали берег Чорного моря, до них підійшла охорона. Раптом виявилося, що на проведення зйомок на узбережжі необхідно брати дозвіл. Від кого? Не відомо.

Перешкоджання діяльності журналістів карається кримінальним кодексом. Але очевидно ці люди в формі законів не знають. Наказ перешкодити зйомці їм віддавали господарі котеджів. При цьому приватні об'єкти охороняли працівники правоохоронних органів. І не прості, а спецпідрозділ "Беркут" і так звана "шістка" – шостий відділ.

Брайтон біч. Тепер одеські веселі жуліки живуть тут. Хтось з них на пенсії, хтось має тут свій бізнес з одеським присмаком. В Одесі їхнє місце зайняли бандити, які грабують народ.

Сімон Сімаров - одесит, 89 років
Жуликов мало. Раньше их было много. Раньше это была профессия…Сейчас у них другое направление. Это грабежи. Раньше не было такого. Дыхание города другое, судя по разговорам. Есть конечно одесситы, которые остались в Одессе, но их очень и очень мало

На Брайтоні жадібно слухають новини з України. Хоча цікавить тільки одне – а як це позначиться на Одесі? Чи буде краще їхньому місту? На нову владу вони, як справжні одесити дивляться з недовірою. Але зауважують, що з ними буде принаймні цікавіше.

А в їхньому рідному місті наразі щось просувається. Прокуратура принаймні декларує бажання розібратися з новими одеськими шахраями крупного калібру. Але поки що законники тільки приглядаються, поки в місті точаться політичні суперечки.

Віктор Шахов, прокурор Одеської області
Ми поетапно дивимося як разбазаривалась земля, бачимо як порушувалась право власності громадян на землю.

Георгий Селянин, депутат Одесского городского совета
Общий вывод, с 98 года городское самоуправление в Одессе было подменено личным самоуправством Боделана. И сегодня Одесса остается территорией коррупции и беспредела.

Руслан Боделан
Я могу сказать сегодня что после моего избрания обстановка в городе стала совершенно иная. Она была рабочей, спокойной, люди не выясняли отношения, спокойно трудились и решали многие для города проблемы.

Едуард Гурвіц
Если бы Боделан нормально б руководил городом 4 года в нормальном порядке содержались улицы, внутриквартальные проезды, в дома подавалось тепло и вода, застраивался город, не продавалось бы побережье, объекты и земли, кто бы помнил о Гурвице?

Після зміни влади в Україні, у березні 2005ого одесити, налаштовані проти Боделана почали вимагати його відставки. Едуард Гурвіц знову звернувся в суд. 14 березня 2005 року почалася третя серія судового процесу. Гурвіц проти Боделана.

Гурвіц виграв у Боделана. Кажуть, нібито Бог любить трійцю. Можливо, після останнього судового рішення одеська епопея закінчиться. А можливо, якщо закінчиться, почнеться знову. Бо на рингу зійшлися два політика суперважковика місцевого мірила. І ніхто з них здаватися не хоче.

Тому в Одесі ще будуть вибори, ще будуть жарти про вибори і хтозна чим це закінчиться знову. Одесити кажуть – знову буде весело. Аби ще без крові. Єдине що – виникають питання – чи міг суд, скасувавши вибори, визнати мером Гурвіца?

І якщо Боделан займав місце голови незаконно, то нелегітимними стають всі рішення ухвалені Боделаном і ним підписані? І що тоді станеться з незаконно розданою землею, приміщеннями, з приватизацією?

Це питання, відповіді на які не без цікавості чекає більшість одеситів - як в межах міста, так і далеко від історичної батьківщини.